Проекти створення выскоскоростного транспорту викликають живий інтерес у гравців світового транспортного ринку. Про те, як вони повинні розвиватися, своєю точкою зору поділився генеральний конструктор SkyWay Анатолій Юницький.

Тестові ділянки

– Анатолій Едуардович, в якій стадії знаходяться проекти створення струнного транспорту SkyWay в Білорусі та Австралії?

– У Білорусі проект знаходиться на стадії будівництва тестових ділянок – вантажного, міського та міжміського високошвидкісного – для сертифікації та демонстрації нашої транспортно-інфраструктурної технології SkyWay четвертого покоління.

На даний момент ми добудовуємо рельсострунну естакаду для міської траси протяжністю 1 км (і плануємо продовжити її ще на 15 км для демонстрації високошвидкісної технології в 2017 році), а також приступили до будівництва легкої пасажирської (парковій) траси протяжністю 800 метрів. Ці лінії ми плануємо продемонструвати восени 2016 року – після виставки Іннотранс (Берлін), де ми продемонструємо наш рухомий склад.

В Австралії ми у співпраці з компанією Рода Хука (екс-глави Департаменту транспорту Південної Австралії) приступили до проектування пілотної траси, що сполучає кампус Університету Флиндерса в Аделаїді з залізничною станцією (протяжність траси 500 м, перепад висот 50 м). У червні до нас в Мінськ прилітають в гості представники австралійських інжинірингових та будівельних компаній для створення консорціуму і розширення діяльності для втілення масштабних проектів SkyWay на території Австралії.

– Коли може бути завершено будівництво демонстраційних ділянок в Білорусі? З якою швидкістю там будуть переміщатися пасажири?

– Перша черга тестовій міської пасажирської траси планується до завершення восени 2016 року і швидкість, яка на ній буде продемонстрована, складе близько 100 км/год (довжина траси 1 км).

У наступному році ми плануємо продовжити довжину траси до 16 км, щоб продемонструвати в її середині швидкість до 500 км/год. Для отримання швидкістю 600 км/год трасу необхідно продовжити до довжини 25 км.

– Чи Реально побудувати високошвидкісну магістраль SkyWay в РФ? Що для цього необхідно?

– Мало того, що її побудувати більш ніж реально, так вона ще й вкрай необхідна, тим більше в умовах поточної непростій політичній ситуації, коли доводиться покладатися тільки на російські (чи білоруські) технологічні розробки. Тим більше в такій важливій стратегічній галузі для Російської Федерації, як транспорт та інфраструктура.

Для цього, як і для будь-якого іншого транспортно-інфраструктурного проекту, необхідні відповідні інвестиції і «зелене світло» з боку держави. Тим більше, що пропонована нами технологія дешевше будь-яких інших відомих транспортних систем естакадного типу мінімум у десять разів. Решту ми готові зробити самі, в тому числі залучити стартові інвестиції. У тій же Австралії – такі умови є. То чому їх не може бути в Росії?

Таких магістралей, з розрахунковою швидкістю руху 500 км/год, має бути кілька: «Північ – Південь» (Санкт-Петербург – Москва – Сочі) і «Захід–Схід» (Москва – Владивосток з продовженням в одну сторону до Пекіна і Сеула і через Сахалін – до Токіо, а в іншу, через Мінськ, – до Калінінграда, Лондона й Парижа). І почати цей проект можна з ділянки «Москва – Мінськ» – такий «небесної» дорозі, подорож по якій зайняло б півтори години, потребують наші братські народи. Цей проект окупиться за три роки навіть при ціні квитка $30 (на залізниці такий квиток сьогодні коштує в середньому $100).

Інновації на старті

– Чи може Ваша компанія поділитися досвідом, як реалізувати інноваційні проекти на практиці? Що необхідно для їх старту?

– В основі будь-якого hardware-проекту лежить інженерна технологія, причому не технологія, яка з’явилася раптово і нізвідки, а технологія, історію створення якої можна простежити. Та історії таких проривних технологій далекі від ідеальних, описаних в підручниках. На прикладі того ж струнного транспорту (і його автора і генерального конструктора), який за 40 років від ідеї до практичного втілення обріс тисячами чуток і домислів, що, звичайно ж, дуже сильно впливає на його практичну реалізацію.

Крім основного ідеолога і «двигуна» проекту, необхідна також команда фахівців-професіоналів у вузьких областях знань – транспортне машинобудування (в тому числі ергономіка, аеродинаміка, динаміка високошвидкісного руху), інфраструктурне та транспортне будівництво (в тому числі проектування попередньо напружених транспортних естакад, висотних будівель і споруд), проектування автоматизованого управління, систем безпеки, енергозабезпечення, зв’язку та багато-багато іншого.

Наша команда сьогодні – це понад 120 інженерів, конструкторів, дизайнерів, проектувальників, підготовлених в одній з найсильніших інженерних шкіл світу – білоруської. Наша мінська проектно-конструкторська школа SkyWay зростає і скоро у неї буде 200, а потім і тисяча фахівців. Хоча, всього лише 1,5 роки тому, я був єдиним співробітником ЗАТ «Струнні технології», яке, власне, і здійснює науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи зі струнним технологій. Ну і третє, що необхідно для успішної роботи, – це багатостороння підтримка тих, хто буде споживачами кінцевого продукту – транспортної послуги, тобто звичайних людей. І в такій підтримці у нас зараз більше 200 тисяч чоловік з 65 країн світу.

Заглянемо в майбутнє

– Яким Ви бачите майбутнє транспорту? З якими швидкостями пасажири і вантажі будуть переміщатися, наприклад у 2050 році?

– Зараз у світовій економіці намітився сильний розрив – інформація переміщується за секунди, гроші за хвилини, а вантажі й люди в середньому переміщаються зі швидкостями кінця 19-ого століття. Цей розрив не дає зробити якісний стрибок у сталому розвитку суспільства та економіки, а також побічно служить причиною наростаючих криз. Найсильніший шкоди, якої завдають всі види транспорту довкілля, – також суперечить ідеї здорового суспільства. Дорожнеча транспортної інфраструктури у будівництві та експлуатації робить її недоступною для цілого ряду країн і небагатого населення (навіть у Росії відбуваються скасування необхідних, але неефективних електричок).

Тому транспорт майбутнього повинен бути високошвидкісним, екологічно чистим, безпечним і недорогим.

З приводу швидкостей до 2050 року – все залежить від розвитку не тільки швидкісного транспорту, але і матеріалознавства, композитних матеріалів, нанотехнологій, енергетики, автоматики, систем безпеки та цілого ряду супутніх наук і технологій. Пропоновані сьогодні в різних країнах інноваційні транспортні рішення, наприклад, вакуумні труби, в інженерному відношенні дуже «сирі» і в поточній ситуації розвитку технології задають більше питань, ніж відповідей. Тому, прогнозуючи швидкості в існуючій фізичної середовищі (при наявності атмосферного повітря і тертя), штатні швидкості руху понад 600 км/год неефективні в силу небезпеки такого руху і високих енерговитрат.

– Чим відрізняється струнний транспорт 4-го (останнього покоління від попередніх моделей? Яким буде 5-е (наступне) покоління транспорту SkyWay? Чи зможуть такі поїзди розганятися до швидкостей вище 500 км/год?

– Ми постійно працюємо над оптимізацією технології, але, як і всі розробники, ми б хотіли тримати у секреті те, що хочемо продемонструвати восени 2016 року. Яскравим прикладом того, що відрізняє 4-е покоління від попередніх – це феноменальні результати, які ми досягли в аеродинаміці рухомого складу. Останні випробування, проведені в цьому році в аеродинамічній трубі показали близьке до теоретичної межі коефіцієнт аеродинамічного опору Сх юнибуса – ми досягли значення 0,04. Причому цей показник – не абстрактного ідеального тіла обертання, а конкретного транспортного засобу, обводи якого не можуть бути ідеальними в силу наявності коліс, дверей, вентиляційних отворів і т. д.

На високих швидкостях руху аеродинаміка є ключовим показником енергоефективності транспорту. Досягнуті нами практичні результати – це серйозний прорив у майбутнє ми випереджаємо весь світ. Наприклад, у одного з кращих спортивних автомобілів Bugatti – найдорожчого, найбільш потужного і найшвидшого автомобіля у світі, дозволеного до використання на громадських дорогах, – аеродинаміка в 10 разів гірше. З урахуванням антикрила (в юнибусе антикрило не потрібно, так як відсутнє дорожнє полотно і викликаний ним екранний ефект), без якого такий гіперкар просто злетить над дорожнім полотном, цей показник Сх дорівнює 0,42. Тому з двигуном потужністю 1125 кВт він розвиває швидкість всього 430 км/год (для досягнення швидкості 500 км/год йому знадобиться двигун потужністю вже 1800 кВт, 600 км/год – 3000 кВт).

– Які плани реалізації подібних проектів в різних країнах на перспективу?

– В силу того, що технологія, тим більше – четвертого покоління, поки ще не впроваджена ніде в світі і відноситься до розряду інноваційних, ряд країн, що виявили інтерес (серед них і Росія, що підтверджується протоколом Робочої групи Мінтрансу РФ від 25 березня 2016 р.) очікують демонстрації наших досвідчених ділянок восени 2016 року. Після демонстрації технології ми вже запланували низку зустрічей з представниками цих держав для отримання замовлень на конкретні адресні проекти – їх кілька десятків на всіх континентах і немає сенсу їх перераховувати.

Нагадаємо про витоки Skyway

– Як Ви прийшли до ідеї побудувати струнний транспорт?

– Ідеєю струнного транспорту я займаюся близько 40 років. Робота отримала сильний імпульс до розвитку, коли у вісімдесяті роки минулого століття мене підтримала Федерація космонавтики СРСР і я став її членом. Нами розглядалися різні варіанти неракетного освоєння ближнього космосу – тоді таких проектів не боялися, а активно заохочували рух у цьому напрямку. Сама ідея попередньо напруженої конструкції не нова, і широко застосовується в техніці, в тих же мостових конструкціях. Але розроблений мною, як генеральним конструктором, цілий комплекс інновацій дозволив тоді ж створити струнний транспорт – недорогі та ефективні інженерні рішення як для земних, так і для космічних перевезень зі швидкостями від 100 до 28 тисяч кілометрів на годину.

Сорок років тому я починав свою дослідницьку діяльність з руху у вакуумній трубі, так як знав про цих ідеях сторічної давності, в тому числі російських вчених і винахідників. Потім зрозумів, що вакуум не потрібен – досить форвакуума, тобто предвакуума. Знайшов всі необхідні інженерні рішення і при цьому також зрозумів складність і дорожнечу їх реалізації. (Сьогоднішні уявлення наших колег з США і Росії про організацію понадвисокошвидкісного залізничного руху у вакуумній трубі, в тому числі для вантажоперевезень, – неефективні й практично малореализуемы. Почекаємо років п’ять і переконаємося в цьому.). Усвідомивши це, я зосередився на струнних технологіях для руху на повітрі, без всяких труб – підземних, надземних, підводних і вакуумних. На цей шлях у мене пішло 35 років.

Хоча вакуумні канали залишилися ще однієї моєї понад амбітної струнної технології – Загальнопланетному транспортному засобі (ЗТС) для неракетного освоєння навколоземного космічного простору в індустріальних цілях. Ми навіть організували разом з Федерацією космонавтики СРСР, Радянським Фондом миру і Всесоюзним товариством «Знання» Першу міжнародну конференцію з проблем неракетного освоєння космосу і провели її у Гомелі, на моїй батьківщині, в квітні 1988 року.

Для реалізації цієї технології швидкість руху оболонки ЗТС навколо Землі, з кабінами для пасажирів і вантажів, при виході на низьку орбіту, повинна бути 28 тис. км/год (7,8 км/сек.), а стрічкового маховика на магнітній подушці у вакуумному каналі – в 1,5–2 рази вище. Всі фахівці, які беруть участь у конференції (близько 500 осіб), прийшли до висновку, що дана геокосмична транспортна технологія реалізована вже сьогодні на існуючих досягненнях науки і техніки, в тому числі і на тих принципах, які реалізовані в прискорювачах заряджених частинок, де в даний час отримані швидкості світла – 300 тис. км/сек. (чи більше 1 млрд км/год). Все це детально викладено та обґрунтовано в моїй монографії «Струнні транспортні системи: на Землі і в космосі», написаної ще у вісімдесяті роки минулого століття і виданої, щоправда, тиражем всього 50 екземплярів в 1995 році.

Тому повертаюся до Вашого попереднього запитання – частина струнних доріг буде розміщена до 2050 року в форвакуумній трубі, в якій спеціальні юнибусы, в тому числі і приватні (сімейні), можуть рухатися зі швидкістю 1250 км/ч. І ніякої екзотики, в тому числі – магнітної подушки. Рух буде дуже економічним, так як для підтримки такої швидкості гиперскоростному юнибусу досить мати привід потужністю 50 кВт. Рух буде здійснюватися від спеціального бортового джерела енергії, при цьому витрата енергії в паливному еквіваленті при швидкості 1250 км/год складе 0,17 літра на сто пасажиро-кілометрів для шестимісного сімейного рухомого складу і 0,05 літра – для громадського. При цьому салон такого гіперкара буде більш просторим і комфортабельним, ніж легковий автомобіль, і буде оснащений туалетного кабінкою.

Розмовляв Олександр Солнцев
Інформаційне агентство РЖД-Партнер

РЕЄСТРАЦІЯ В SKYWAY